1. Великий тлумачний словник сучасної мови

клубок

клубо́к

-бка, ч.

1》 чого і без додатка. Кулястий моток (ниток і т. ін.).

2》 чого. Маса чого-небудь, що набула кулястої форми.

|| кого, чого. Про скупчення живих істот, рослин і т. ін., що має кулясту форму.

|| чого. Про зігнуте положення (лежаче або сидяче) людського тіла.

3》 чого, перен. Нагромадження, скупчення якихось почуттів.

|| Заплутане сполучення, поєднання великої кількості думок і т. ін. Клубок подій.

Клубком підступати до горла перен. — стискати горло, душити (про біль, образу тощо).

4》 у знач. присл. клубком, клубками. У вигляді кулі (див. куля I 2)).

|| Зігнувшись і підтягнувши до живота ноги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клубок — клубо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клубок — (ниток) моток; (інтриг) плетиво, сплетіння, павутиння; (почувань) вузол; (у горлі) спазм, спазми; клубочок. Словник синонімів Караванського
  3. клубок — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. клубок — [клубок] -бка, м. (на) -бку, мн. -бки, -бк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. клубок — КЛУБО́К, бка́, ч. 1. чого і без дод. Кулястий моток (ниток, шерсті і т. ін.). По нитці й клубка можна найти (прислів'я); Висока й ставна, прямувала [Ольга] через площу... Словник української мови у 20 томах
  6. клубок — (аж) ми́ло па́дає ((клубка́ми) ко́титься, лети́ть і т. ін.) з кого. Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т. ін. — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Фразеологічний словник української мови
  7. клубок — КЛУБО́К (димчаста рухома маса перев. кулястої форми), КЛУБ, ПЕ́ЛЕХ розм. Витерши руки об поли, взяла (Килина) з лави велику, як лопата, дерев'яну ложку — полоник — і почала мішати в казані, з якого клубками виходила пара (В. Винниченко); Старий Трацький.. Словник синонімів української мови
  8. клубок — Клубо́к, -бка́; клубки́, -бкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. клубок — КЛУБО́К, бка́, ч. 1. чого і без додатка. Кулястий моток (ниток і т. ін.). Кинула [пані ] в куток клубок з бавовною (Кобр., Вибр., 1954, 3); Він одразу згадав, що в нього є автомат, .. Словник української мови в 11 томах
  10. клубок — Клубок, -бка м. Клубокъ. По нитці й клубка можна найти. Ном. № 7425. ум. клубочок. Прийдеться ниточка до клубочка. Ном. № 4092. Мати Божа панчішку плете, а вони перед нею золоті клубочки держать. ЗОЮР. І. 305. Словник української мови Грінченка