1. Великий тлумачний словник сучасної мови

книгар

книга́р

-я, ч.

1》 Працівник книжкової торгівлі.

2》 заст. Власник книгарні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книгар — книга́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. книгар — КНИГА́Р, я́, ч. 1. Працівник книжкової торгівлі. Грінченко удавався до всіх відомих йому книгарів і видавців, постачаючи матеріал для видання народної української книги (С. Єфремов); Із запізненням відкрив свій ларьок книгар (Ю. Яновський). 2. заст. Словник української мови у 20 томах
  3. книгар — Книга́р, -ря́, -ре́ві; -гарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. книгар — КНИГА́Р, я́, ч. 1. Працівник книжкової торгівлі. Із запізненням відкрив свій ларьок книгар (Ю. Янов., І, 1958, 589); Українські книгарі в першому році семирічки посилили боротьбу за дальше поліпшення розповсюдження книг (Літ. газ., 29. IX 1959, 4). Словник української мови в 11 томах