книжниця
кни́жниця
-і.
Жін. до книжник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- книжниця — кни́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- книжниця — КНИ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до кни́жник 1. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (М. Кропивницький); Валерія взагалі золото – книжниця, відмінниця, майбутній філолог (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- книжниця — КНИ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до кни́жник 1. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (Кроп., III, 1959, 147). Словник української мови в 11 томах