1. Словник української мови в 11 томах

книжниця

КНИ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до кни́жник 1.

[Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (Кроп., III, 1959, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книжниця — кни́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. книжниця — -і. Жін. до книжник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книжниця — КНИ́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до кни́жник 1. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.. (М. Кропивницький); Валерія взагалі золото – книжниця, відмінниця, майбутній філолог (із журн.). Словник української мови у 20 томах