1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ковпачок

ковпачо́к

-чка, ч.

1》 Зменш. до ковпак.

2》 Їстівний гриб родини зморшкових. Ковпачок піхвястий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковпачок — ковпачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ковпачок — КОВПАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до ковпа́к. За кілька хвилин легкою ходою підійшов сам завідувач, одягнений у коротку білу куртку та в білий ковпачок (М. Словник української мови у 20 томах
  3. ковпачок — КОВПАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до ковпа́к. За кілька хвилин легкою ходою підійшов сам завідувач, одягнений у коротку білу куртку та в білий ковпачок (Руд., Вітер.. Словник української мови в 11 томах
  4. ковпачок — Ковпак, -ка м. 1) Колпакъ, шапка. От тепер я козак, що на мені червоний ковпак. Мет. 194. 2) Родъ посуды? Як я була в свого батька дівкою, то вмивалася з ковпака орілкою, а втиралася білою хустиною. Грин. III. 358. ум. ковпачо́к. Ізігнувся і підскочив, ще й поправив ковпачок. Чуб. V. 20. Словник української мови Грінченка