козача
козача́
-ати, с., розм.
Дитя козака (у 1-3 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козача — козача́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- козача — КОЗАЧА́, а́ти, с. Дитя козака (у 1, 2 знач.). Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Л. Первомайський); Козачата організовують походи місцями козацької слави, беруть участь у етнографічних експедиціях (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- козача — КОЗАЧА́, а́ти, с., розм. Дитя козака (у 1-3 знач.). Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Перв., Невигадане життя, 1958, 172). Словник української мови в 11 томах
- козача — Козача, -чати с. Дитя казацкое. Желех. Словник української мови Грінченка