1. Великий тлумачний словник сучасної мови

козлячий

козля́чий

-а, -е.

Прикм. до козел 1), 2); цапиний.

|| Пошитий із шкіри, хутра цапа. Козлячі чоботи. Козлячий комір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козлячий — козля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. козлячий — КОЗЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до козе́л 1, 2; цапиний. Отак він і зачастив у родину чинбаря, з часом привик до поганого духу та навчився чинити волові, кінські і козлячі шкури (М. Словник української мови у 20 томах
  3. козлячий — ЦАПИ́НИЙ, ЦА́П'ЯЧИЙ, КОЗЛЯ́ЧИЙ, КОЗЛИ́НИЙ, КОЗЛО́ВИЙ. Словник синонімів української мови
  4. козлячий — Козля́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. козлячий — КОЗЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до козе́л 1, 2; цапиний. Хіба ж їм я те м’ясиво або ж п’ю крівцю козлячу? (Сл. Гр.); Отак він і зачастив у родину чинбаря, з часом привик до поганого духу та навчився чинити волові, кінські і козлячі шкури (Стельмах, II, 1962... Словник української мови в 11 томах
  6. козлячий — Козля́чий, -а, -е Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118. Словник української мови Грінченка