1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кокарда

кока́рда

-и, ж.

1》 Металевий значок установленого зразка на форменому кашкеті.

2》 заст. Вид банта на платті, капелюсі тощо.

3》 орн. Біла бляшка на лобі лиски (див. лиска I).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокарда — Зав'язана бантом стрічка [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. кокарда — кока́рда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. кокарда — Відзнака (кашкетна) Словник чужослів Павло Штепа
  4. кокарда — КОКА́РДА, и, ж. 1. Металевий значок установленого зразка на форменому головному уборі. Він не знав, що йому робити, і м'яв у руках свій червонооколий картуз з великою кокардою (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. кокарда — кока́рда 1. шарф чи хустка, зав'язані бантом; бант (м, ср, ст): Я за два кінці обрій ніжно взяв І зав'язав на голові жирафі Найкращу із усіх кокард кокарду (Бабай); У Вуйка був такий маленький старий-престарий ведмедик на ім'я Фрисьо... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кокарда — кока́рда (франц. cocarde, coq – півень) значок установленого зразка на форменому головному уборі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. кокарда — КОКА́РДА, и, ж. 1. Металевий значок установленого зразка на форменому кашкеті. Він не знав, що йому робити, і м’яв у руках свій червонооколий картуз з великою кокардою (Мирний, І, 1954, 255)... Словник української мови в 11 томах