1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кокетливий

коке́тливий

-а, -е.

1》 Схильний до кокетства, який намагається подобатися.

|| Який виражає кокетство.

2》 Який має гарний, привабливий вигляд.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокетливий — коке́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кокетливий — Дженджуристий, чепуристий, д. дзиґльований; (- очі) грайливий; (вигляд) чепурний, гарний, привабливий. Словник синонімів Караванського
  3. кокетливий — КОКЕ́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Схильний до кокетства, викликаного намаганням подобатися. На балу кокетлива Мадонна В'ється безрозумна, як мотиль (М. Рильський); Він по-молодецькому виструнчився і, дзенькаючи острогами, попрямував до кокетливих панянок (З. Словник української мови у 20 томах
  4. кокетливий — КОКЕ́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Схильний до кокетства, який намагається подобатися. Він по-молодецькому виструнчився і, дзенькаючи острогами, попрямував до кокетливих панянок (Тулуб, Людолови, І, 1957, 278); На балу кокетлива Мадонна В’ється безрозумна... Словник української мови в 11 томах