коловоротний

коловоро́тний

-а, -е, заст.

1》 Який обертається.

2》 перен. Непостійний, хиткий, мінливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коловоротний — коловоро́тний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. коловоротний — КОЛОВОРО́ТНИЙ, а, е. 1. Який обертається. Вода, виходячи із сопел зі швидкістю 2–3 м/с, рухається уздовж стінок камери, здобуваючи обертальний (коловоротний) рух (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. коловоротний — КОЛОВОРО́ТНИЙ, а, е, заст. 1. Який обертається. 2. перен. Непостійний, хиткий, мінливий. Чи не ції ж думки Сковороди.. про волю людини та стали причиною життя його коловоротного (Тич., III, 1957, 212). Словник української мови в 11 томах