1. Словник української мови в 11 томах

коловоротний

КОЛОВОРО́ТНИЙ, а, е, заст.

1. Який обертається.

2. перен. Непостійний, хиткий, мінливий.

Чи не ції ж думки Сковороди.. про волю людини та стали причиною життя його коловоротного (Тич., III, 1957, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коловоротний — коловоро́тний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. коловоротний — -а, -е, заст. 1》 Який обертається. 2》 перен. Непостійний, хиткий, мінливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коловоротний — КОЛОВОРО́ТНИЙ, а, е. 1. Який обертається. Вода, виходячи із сопел зі швидкістю 2–3 м/с, рухається уздовж стінок камери, здобуваючи обертальний (коловоротний) рух (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах