колонок

колоно́к

-нка, ч.

Хижий звірок родини куницевих із цінним пухнастим хутром.

|| Хутро цього звірка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колонок — колоно́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колонок — КОЛОНО́К, нка́, ч. Хижий звірок родини куницевих з цінним пухнастим хутром світло-рудого забарвлення й білим кінчиком морди та підборіддям. Колонок харчується переважно гризунами, рідше – птахами і жабами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. колонок — КОЛОНО́К, нка́, ч. Хижий звірок родини куницевих з цінним пухнастим хутром. Колонок — Mustela sibirica — звірок завбільшки з тхора, з рудим хутром (Посібник з зоогеогр. Словник української мови в 11 томах