колонок
колоно́к
-нка, ч.
Хижий звірок родини куницевих із цінним пухнастим хутром.
|| Хутро цього звірка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колонок — колоно́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- колонок — КОЛОНО́К, нка́, ч. Хижий звірок родини куницевих з цінним пухнастим хутром світло-рудого забарвлення й білим кінчиком морди та підборіддям. Колонок харчується переважно гризунами, рідше – птахами і жабами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- колонок — КОЛОНО́К, нка́, ч. Хижий звірок родини куницевих з цінним пухнастим хутром. Колонок — Mustela sibirica — звірок завбільшки з тхора, з рудим хутром (Посібник з зоогеогр. Словник української мови в 11 томах