колонізаторський
колоніза́торський
-а, -е.
Стос. до колонізатора.
|| Стос. до колонізації (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колонізаторський — колоніза́торський прикметник Орфографічний словник української мови
- колонізаторський — КОЛОНІЗАТОРСЬКИЙ – КОЛОНІСТСЬКИЙ Колонізаторський. Який стосується колонізатора або колонізації: колонізаторська війна, колонізаторська сваволя. Колоністський. Який стосується колоніста, належний йому: колоністські поселення. Літературне слововживання
- колонізаторський — КОЛОНІЗА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до колоніза́тор і колоніза́ція 1. Починаючи з XIV ст. н. е., колонізаторська політика європейських держав різко загальмувала політичний, економічний та культурний розвиток африканських народів. До початку XX ст. Словник української мови у 20 томах
- колонізаторський — Колоніза́торський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колонізаторський — КОЛОНІЗА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Стос. до колонізатора; // Стос. до колонізації (у 1 знач.). Імперіалісти США, Англії і Франції.. намагались з допомогою корніловської змови задушити революцію і здійснити свої колонізаторські плани (Іст. Словник української мови в 11 томах