1. Великий тлумачний словник сучасної мови

колонізований

колонізо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до колонізувати.

|| колонізовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колонізований — колонізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. колонізований — КОЛОНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до колонізува́ти. Інки, майя, ацтеки – це народи, які населяли Південну і Центральну Америку, до того, як цей континент був відкритий і колонізований європейцями (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. колонізований — Колонізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. колонізований — КОЛОНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до колонізува́ти. На півдні, на Волконському півострові, колонізованому слов’янськими племенами в жорстокій боротьбі з Візантією, виник ряд південнослов’янських держав (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 356). Словник української мови в 11 томах