1. Великий тлумачний словник сучасної мови

колосники

колосники́

-ів, мн. (одн. колосник, -а, ч.).

Чавунні бруски, з яких складається решітка в топках для проходження повітря під паливо і виходу золи з топки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колосники — КОЛОСНИКИ́, і́в, мн. (одн. колосни́к, а́, ч.). 1. Чавунна решітка для проходження повітря під паливо в топках і виходу з неї золи. – Паровоз поки що в депо, колосники міняють (А. Головко); Колосники є в більшості шарових топок (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. колосники — КОЛОСНИКИ́, і́в, мн. (одн. колосни́к, а, ч.). Чавунні бруски, з яких складається решітка в топках для проходження повітря під паливо і виходу золи з топки. Словник української мови в 11 томах
  3. колосники — 1. Верхня частина сценічної коробки. 2. Решітка із залізних прутів в топці печі. Архітектура і монументальне мистецтво