1. Великий тлумачний словник сучасної мови

колошкати

коло́шкати

-аю, -аєш, недок., перех., розм.

1》 Те саме, що полохати.

2》 Раптово порушувати спокій, переривати сон і т. ін.; турбувати.

3》 рідко. Те саме, що кошлатити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колошкати — коло́шкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. колошкати — Полохати; (збурювати спокій) турбувати; (чуб) Р. кошлати, кошлатити. Словник синонімів Караванського
  3. колошкати — див. бити Словник синонімів Вусика
  4. колошкати — КОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. кого. Те саме, що поло́хати. – Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене (Сл. Словник української мови у 20 томах
  5. колошкати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. колошкати — КОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. 1. Те саме, що поло́хати. — Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене (Сл. Гр.); [Петро:] Торішню ніч знов щось колошкало телят (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  7. колошкати — Коло́шкати, -каю, -єш гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. О. 1861. III. Гул.-Арт. 82. Словник української мови Грінченка