1. Словник української мови в 11 томах

колошкати

КОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм.

1. Те саме, що поло́хати.

— Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене (Сл. Гр.);

[Петро:] Торішню ніч знов щось колошкало телят (Кроп., V, 1959, 288).

2. Раптово порушувати спокій, переривати сон і т. ін.; турбувати.

— За що знущаєтесь ви надо мною так!.. — За те, — сказав один Рябкові з наймитів,— Щоб не колошкав ти вночі своїх панів (Г.-Арт., Байки.., 1958, 51);

— Може, до хати зайдемо? — Е, ні, не буду колошкати твоїх — нехай сплять до світу божого (Стельмах, 11,1962, 31);

*Образно. Хай знають [партизани], що тут засідка, набагато небезпечніша від тих, може, поодиноких фашистських стрільців, які колошкають тишу й темряву, гатячи з своїх автоматів (Загреб.. Європа 45, 1959, 409).

3. рідко. Те саме, що кошла́тити.

Флегонт стояв за хвірткою на вулиці — у самій тужурці, простоволосий, вітер колошкав йому чуба, сніжком присипало плечі (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 596).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колошкати — коло́шкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. колошкати — Полохати; (збурювати спокій) турбувати; (чуб) Р. кошлати, кошлатити. Словник синонімів Караванського
  3. колошкати — див. бити Словник синонімів Вусика
  4. колошкати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. 1》 Те саме, що полохати. 2》 Раптово порушувати спокій, переривати сон і т. ін.; турбувати. 3》 рідко. Те саме, що кошлатити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. колошкати — КОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. кого. Те саме, що поло́хати. – Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене (Сл. Словник української мови у 20 томах
  6. колошкати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. колошкати — Коло́шкати, -каю, -єш гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. О. 1861. III. Гул.-Арт. 82. Словник української мови Грінченка