1. Словник української мови в 11 томах

колошматити

КОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., перех., розм.

1. Розвіваючи в різні боки, кошлати, скуйовджувати що-небудь.

Вітер розкидав йому поли старого, заляпаного оливою піджака і колошматив руду з білими кущами бороду (Мик., II, 1957, 145);

Шумів ліс, билась об нього буря вгорі, потроху розгойдувала стовбури, колошматила листя (Ю. Янов., І, 1958, 318);

// Нападаючи на кого-небудь, смикати його, кусати зубами (про собак).

Якось чуємо на вгороді гвалт, собаки гризуться. Побігли діти, аж воно Брус колошматить сусідового Рябка (Панч, В дорозі, 1959, 183).

2. Дуже сильно бити кого-небудь.

[Андрій:] То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і… давай колошматить. Ледве вирвався! (Мороз, П’єси, 1959, 257);

// Бити, завдаючи ударів зброєю; громити.

— І чоловік повернеться. От побачите. Фронтів уже немає, так він, мабуть, десь недобитків бандитських колошматить (Речм., Весн. грози, 1961, 48);

Матрос гоїв свою руку, розповідав мені про бої, про Москву, де він колошматив буржуйських юнкерів (Чаб., Шляхами.., 1961, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колошматити — колошма́тити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. колошматити — див. бити Словник синонімів Вусика
  3. колошматити — -ачу, -атиш, недок., перех., розм. 1》 Розвіваючи в різні боки, кошлати, скуйовджувати що-небудь. || Нападаючи на кого-небудь, смикати його, кусати зубами (про собак). 2》 Дуже сильно бити кого-небудь. || Бити, завдаючи ударів зброєю; громити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колошматити — Батожити, вибатожувати, вибатожити, повибатожувати, збатожувати, збатожити, позбатожувати, побатожити, бебехати, збебехати, побебехати, бити, вибивати, вибити, повибивати, збивати, збити, позбивати, набивати, набити, понабивати, побивати, побити... Словник чужослів Павло Штепа
  5. колошматити — КОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш; наказ. сп. колошма́ть; недок., розм. 1. що. Розвіваючи в різні боки, кошлати, скуйовджувати що-небудь. Вітер розкидав йому поли старого, заляпаного оливою піджака і колошматив руду з білими кущами бороду (І. Словник української мови у 20 томах
  6. колошматити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови