1. Великий тлумачний словник сучасної мови

командування

кома́ндування

-я, с.

1》 Дія за знач. командувати.

2》 збірн. Особи, які стоять на чолі військ, військових підрозділів і т. ін.; командири.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. командування — кома́ндування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. командування — [командуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. командування — КОМА́НДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. кома́ндувати. Артем залишився в заставі, перебравши на себе командування цією групою (А. Головко); Він мені одразу полюбився, цей Адаменко, .. я йому передав командування над моїми шахтарями (Ю. Яновський). 2. збірн. Словник української мови у 20 томах
  4. командування — КОМА́НДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. кома́ндувати. Артем залишився в заставі, перебравши на себе командування цією групою (Головко, II, 1957, 568); Він мені одразу полюбився, цей Адаменко, ..я йому передав командування над моїми шахтарями (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах