1. Великий тлумачний словник сучасної мови

комунальний

комуна́льний

-а, -е.

1》 Який належить до міського господарства, пов'язаний з ним.

Комунальна гігієна — розділ гігієни, що вивчає вплив чинників зовнішнього середовища на здоров'я і санітарні умови життя населених пунктів.

Комунальна квартира — а) квартира, що належить міському господарству; б) квартира, де проживають дві й більше сімей як самостійні наймачі.

Комунальне господарство — сукупність господарських підприємств, організацій та установ, які задовольняють побутові потреби міського населення (житлове будівництво, енергомережа, водопостачання, транспорт і т. ін.).

Комунальний банк — банк, що надає позички на комунальне господарство.

Комунальні платежі — оплата наймачами житла у будинках державного і муніципального житлового фонду та власниками житла комунальних послуг.

Комунальні послуги — забезпечення населення міст водою, газом, опаленням, електрикою тощо.

2》 Прикм. до комуна 4). Комунальні вибори.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комунальний — комуна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комунальний — (- послуги) побутовий; (- квартиру) спільний, багатородинний; (транспорт) міський, муніципальний. Словник синонімів Караванського
  3. комунальний — [комунал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. комунальний — 1. міський 2. див. колективний Словник чужослів Павло Штепа
  5. комунальний — КОМУНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який належить до міського господарства, пов'язаний з ним. Зникне разюча вiдмiннiсть мiж мiстом i селом. I станеться це не за рахунок механiчного перенесення комунальних зручностей мiста в село... Словник української мови у 20 томах
  6. комунальний — комуна́льний (франц. communal, від commune – община) общинний; ¤ к-е господарство – господарство міст і селищ міського типу, що перебуває у віданні місцевих органів влади і на місцевому бюджеті; ¤ к-і послуги – послуги... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. комунальний — Комуна́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комунальний — КОМУНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який належить до міського господарства, пов’язаний з ним. Користування комунальним транспортом (трамвай, автобус, тролейбус, метро) у другому десятиріччі (1971-1980 рр.) стане безплатним (Програма КПРС, 1961, 83). Словник української мови в 11 томах
  9. комунальний — рос. коммунальный господарство, що перебуває у віданні місцевих органів влади (міст і сіл) і фінансується з місцевого бюджету. Eкономічна енциклопедія