комунальний
комуна́льний
(франц. communal, від commune – община)
общинний;
¤ к-е господарство – господарство міст і селищ міського типу, що перебуває у віданні місцевих органів влади і на місцевому бюджеті;
¤ к-і послуги – послуги, що їх надають населенню підприємства комунального господарства;
¤ к. рух – антифеодальний рух городян у Західній Європі 10 – 13 ст.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комунальний — комуна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- комунальний — (- послуги) побутовий; (- квартиру) спільний, багатородинний; (транспорт) міський, муніципальний. Словник синонімів Караванського
- комунальний — [комунал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- комунальний — -а, -е. 1》 Який належить до міського господарства, пов'язаний з ним. Комунальна гігієна — розділ гігієни, що вивчає вплив чинників зовнішнього середовища на здоров'я і санітарні умови життя населених пунктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комунальний — 1. міський 2. див. колективний Словник чужослів Павло Штепа
- комунальний — КОМУНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який належить до міського господарства, пов'язаний з ним. Зникне разюча вiдмiннiсть мiж мiстом i селом. I станеться це не за рахунок механiчного перенесення комунальних зручностей мiста в село... Словник української мови у 20 томах
- комунальний — Комуна́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- комунальний — КОМУНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який належить до міського господарства, пов’язаний з ним. Користування комунальним транспортом (трамвай, автобус, тролейбус, метро) у другому десятиріччі (1971-1980 рр.) стане безплатним (Програма КПРС, 1961, 83). Словник української мови в 11 томах
- комунальний — рос. коммунальный господарство, що перебуває у віданні місцевих органів влади (міст і сіл) і фінансується з місцевого бюджету. Eкономічна енциклопедія