комунальний

КОМУНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який належить до міського господарства, пов’язаний з ним.

Користування комунальним транспортом (трамвай, автобус, тролейбус, метро) у другому десятиріччі (1971-1980 рр.) стане безплатним (Програма КПРС, 1961, 83).

Комуна́льна кварти́ра — квартира, що належить міському господарству й заселена декількома родинами наймачів.

Жили Жукови в комунальній квартирі (Донч., V, 1957, 220);

Комуна́льне господа́рство — сукупність господарських підприємств, організацій та установ, які задовольняють побутові потреби міського населення (житлове будівництво, енергомережа, водопостачання, транспорт і т. ін.).

Життя сучасного міста немислиме без складного комунального господарства (Наука.., 10, 1963, 22);

Комуна́льний банк — банк, що надає позички на комунальне господарство;

Комуна́льний ві́дділ — відділ виконкому міськради або райради, що займається міським комунальним господарством;

Комуна́льні по́слуги — забезпечення населення міст водою, газом, опаленням, електрикою тощо.

Витрати на житло, тобто плата за квартиру, за комунальні послуги (опалення, освітлення, газ; радіо) і т. д., у сучасній робітничій сім’ї становлять приблизно 5% всього бюджету (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 87).

2. Прикм. до кому́на 4.

Комунальні вибори.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комунальний — комуна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комунальний — (- послуги) побутовий; (- квартиру) спільний, багатородинний; (транспорт) міський, муніципальний. Словник синонімів Караванського
  3. комунальний — [комунал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. комунальний — -а, -е. 1》 Який належить до міського господарства, пов'язаний з ним. Комунальна гігієна — розділ гігієни, що вивчає вплив чинників зовнішнього середовища на здоров'я і санітарні умови життя населених пунктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. комунальний — 1. міський 2. див. колективний Словник чужослів Павло Штепа
  6. комунальний — КОМУНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який належить до міського господарства, пов'язаний з ним. Зникне разюча вiдмiннiсть мiж мiстом i селом. I станеться це не за рахунок механiчного перенесення комунальних зручностей мiста в село... Словник української мови у 20 томах
  7. комунальний — комуна́льний (франц. communal, від commune – община) общинний; ¤ к-е господарство – господарство міст і селищ міського типу, що перебуває у віданні місцевих органів влади і на місцевому бюджеті; ¤ к-і послуги – послуги... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. комунальний — Комуна́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. комунальний — рос. коммунальный господарство, що перебуває у віданні місцевих органів влади (міст і сіл) і фінансується з місцевого бюджету. Eкономічна енциклопедія