1. Великий тлумачний словник сучасної мови

комік

ко́мік

-а, ч.

1》 Актор, який виконує комічні ролі.

2》 перен., розм. Той, хто має здібність розвеселяти когось, викликати сміх.

3》 заст. Автор комедій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комік — ко́мік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комік — КОМЕДІЯНТ; ПОБ. веселун, сміхун, сміхотун. Словник синонімів Караванського
  3. комік — див. жартівник Словник синонімів Вусика
  4. комік — Сміхотун, смішко, сміхованець, штукар, лицедій, див. комедіянт Словник чужослів Павло Штепа
  5. комік — КО́МІК, а, ч. 1. Актор, який спеціалізується на виконанні комічних ролей. Заведено говорити про Саксаганського як про актора-коміка (М. Словник української мови у 20 томах
  6. комік — ко́мік (грец. κωμικός) 1. Актор, який виконує комічні ролі. 2. Переносно – особа, яка викликає сміх своїми словами або поведінкою, витівками. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. комік — Ко́мік, -ка, -кові, -ку! -міки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. комік — КО́МІК, а, ч. 1. Актор, який виконує комічні ролі. Заведено говорити про Саксаганського як про актора-коміка (Рильський, III, 1956, 339); Я був визнаний надзвичайним коміком... Словник української мови в 11 томах