конститутивний

Значення в інших словниках

1. конститутивний — конститути́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. конститутивний — КОНСТИТУТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який становить основу чого-небудь; визначальний. Міфологи звертали увагу на конститутивну роль образу землі в міфології українців (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. конститутивний — конститути́вний (від лат. constitutus – визначений) істотний, визначальний, той, що є основною, головною ознакою якоїсь речі, поняття. Словник іншомовних слів Мельничука
4. конститутивний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
5. конститутивний — КОНСТИТУТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який становить основу чого-небудь; визначальний. Конститутивні положення. Словник української мови в 11 томах