1. Великий тлумачний словник сучасної мови

конструктор

констру́ктор

-а, ч.

1》 Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1, 2 знач.).

2》 Набір частин і деталей, з яких діти будують іграшкові споруди або складають різні прилади.

3》 У програмуванні – складова частина транслятора, яка є синтаксичним завантажувачем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конструктор — констру́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. конструктор — див. ТВОРЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. конструктор — див. умілий Словник синонімів Вусика
  4. конструктор — [коунструктор] -ра, м. (на) -ров'і/ -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  5. конструктор — Будівничий, (вона) будівниця Словник чужослів Павло Штепа
  6. конструктор — КОНСТРУ́КТОР, а, ч. 1. Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1, 2 знач.). Уже два дні підряд невтомно працюють над своїм літальним апаратом двоє завзятих конструкторів (О. Копиленко); – Про яку жінку ви кажете?... Словник української мови у 20 томах
  7. конструктор — констру́ктор (від лат. constructor – складач) 1. Особа, що займається конструюванням (споруд, машин тощо). 2. Набір деталей, з яких діти складають різні іграшки. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. конструктор — КОНСТРУ́КТОР, а, ч. 1. Той, хто конструює що-небудь, створює конструкції (у 1,2 знач.). Уже два дні підряд невтомно працюють над своїм літальним апаратом двоє завзятих конструкторів (Коп., Подарунок, 1956, 51); Вчені й конструктори. Словник української мови в 11 томах