кооперований
кооперо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до кооперувати.
|| у знач. прикм. Кооперовані замовлення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кооперований — кооперо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- кооперований — КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кооперува́ти. Наприкінці 1930-х років в Україні коопероване селянство становило переважну частину сільського населення (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- кооперований — Кооперо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кооперований — КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кооперува́ти; // у знач. прикм. В Радянському Союзі залишилося два дружніх класи — робітники й кооперовані селяни (Ком. Укр., 11, 1966, 50); Кооперовані замовлення; Кооперовані поставки. Словник української мови в 11 томах