кооперований

кооперо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до кооперувати.

|| у знач. прикм. Кооперовані замовлення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кооперований — кооперо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. кооперований — КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кооперува́ти. Наприкінці 1930-х років в Україні коопероване селянство становило переважну частину сільського населення (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. кооперований — Кооперо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кооперований — КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кооперува́ти; // у знач. прикм. В Радянському Союзі залишилося два дружніх класи — робітники й кооперовані селяни (Ком. Укр., 11, 1966, 50); Кооперовані замовлення; Кооперовані поставки. Словник української мови в 11 томах