1. Словник української мови у 20 томах

кооперований

КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до кооперува́ти.

Наприкінці 1930-х років в Україні коопероване селянство становило переважну частину сільського населення (з наук.-попул. літ.);

До кінця року основна частина діючих кустарів і ремісників була кооперована (із журн.);

// кооперо́вано, безос. пред.

Маєте, отже, армію бердянських рибалок – 500 чоловік .. Кооперовано з них тільки 180 чоловік, та й то так кооперовано, що тільки 35 % здають рибу до кооперативу (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кооперований — кооперо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. кооперований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до кооперувати. || у знач. прикм. Кооперовані замовлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кооперований — Кооперо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кооперований — КООПЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кооперува́ти; // у знач. прикм. В Радянському Союзі залишилося два дружніх класи — робітники й кооперовані селяни (Ком. Укр., 11, 1966, 50); Кооперовані замовлення; Кооперовані поставки. Словник української мови в 11 томах