кооперація
КООПЕРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. тільки одн. Особлива форма організації праці, за якої багато людей бере спільну участь у тому самому або в різних пов'язаних між собою процесах праці; співробітництво (у 1 знач.).
Спочатку Аркадій думав, що селяни, охоплені духом кооперації, не хочуть віддати лікувальних джерел у приватні руки, бо самі задумують будувати кооперативний санаторій (Ірина Вільде);
Почергову толоку влаштовували під час жнив, вивезення гною на поля, прядіння. Ця толока більше нагадувала кооперацію, ніж взаємодопомогу (з наук.-попул. літ.);
Прикладами кооперації між людьми, що має негативні наслідки, можна назвати злочинні угруповання, екстремістські та терористичні організації (з навч. літ.);
// Форма зв'язку між промисловими підприємствами і різними галузями виробництва, науки і т. ін.
Учасники форуму представлять інвестиційні проекти, нові технології та обладнання, високоякісні товари й послуги, обговорять питання виробничої кооперації (з газ.).
2. Масове виробниче, торговельне і т. ін. об'єднання, створене його членами-пайовиками.
Бергман знову почав довге оповідання про те, як виноградарі коректно тримали себе в час громадянської війни, з якими вони зусиллями організували виноградну кооперацію (М. Хвильовий);
Паля Степанівна пише, що її чоловік служить у кооперації членом правління (Б. Антоненко-Давидович);
– Наша кооперація приймає його [липовий цвіт] на ліки (М. Стельмах).
3. розм. Кооперативна крамниця; кооператив.
[Маша:] А скажи, справді, для чого тобі влада?.. [Мати:] Щоб у кооперації було повно товару (І. Микитенко);
– Зима йде, обносилися, а в кооперації мотузяні шлеї та горщики стоять (В. Кучер);
Яковенки закололи кабанчика, закупили того-сього в кооперації, а дещо й самі зварили, щоб міцніше було (П. Загребельний).
△ (1) Креди́тна коопера́ція – об'єднання дрібних товаровиробників для забезпечення потреб його членів у кредитах.
Кредитна кооперація є формою фінансової самодопомоги населення (з наук. літ.);
(2) Спожи́вча коопера́ція – вид кооперації, яка обслуговує масових споживачів для спільних закупівель і частково виробництва споживчих товарів із подальшим продажем.
Споживча кооперація виникла наприкінці XVIII – на поч. XIX ст. (з публіц. літ.);
Споживча кооперація забезпечує сільське населення виробами міської промисловості, а місту постачає сільськогосподарську продукцію (з газ.).
Значення в інших словниках
- кооперація — коопера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кооперація — (спільна акція) співпраця, співробітництво, співдія; ЖМ. (крамниця) кооператива, кооператив. Словник синонімів Караванського
- кооперація — -ї, ж. 1》 тільки одн. Особлива форма організації праці, за якої багато людей разом беруть участь у тому самому процесі або в різних, але зв'язаних між собою процесах праці; співробітництво. 2》 Масове виробниче, торговельне і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кооперація — (англ. соoperation) 1. одна з форм організацій, при якій певні групи осіб беруть участь в одному й тому ж або різних, не пов’язаних між собою, процесах праці. 2. форма господарювання, заснована на груповій власності. Економічний словник
- кооперація — коопера́ція (лат. cooperatio, від coopero – співробітничаю) 1. Форма організації праці, за якої певна кількість людей спільно бере участь в одному й тому самому або різних, але зв’язаних між собою, виробничих процесах. Словник іншомовних слів Мельничука
- кооперація — Співпраця між особами чи підприємствами у процесі виробництва товарів і послуг; виникає внаслідок суспільного поділу праці. Універсальний словник-енциклопедія
- кооперація — КРАМНИ́ЦЯ (приміщення, заклад для роздрібної торгівлі), МАГАЗИ́Н, КРАМ заст., СКЛЕП діал.; КООПЕРАТИ́В, КООПЕРА́ЦІЯ розм. (на кооперативних засадах); УНІВЕРМА́Г (універсальний торговельний заклад); УНІВЕРСА́М (торговельний заклад самообслуговування). Словник синонімів української мови
- кооперація — Коопера́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кооперація — КООПЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Особлива форма організації праці, при якій багато людей разом беруть участь у тому самому процесі або в різних, але зв’язаних між собою процесах праці; співробітництво. Словник української мови в 11 томах
- кооперація — рос. кооперация (латин. cooperatio, від coopero — співробітничаю) — форма добровільного об'єднання між собою фізичних і юридичних осіб для колективної виробничої, підприємницької... Eкономічна енциклопедія