коповик

Значення в інших словниках

1. коповик — копови́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. коповик — КОПОВИ́К, а́, ч., заст. Те саме, що копа́ 3. – Тривайте [гуси], прийдуть празники. – І ваша славонька минеться: Хазяйка побере за вас коповики (Л. Глібов); На другий день Василь знову приносить семигривеника.. Словник української мови у 20 томах
3. коповик — КОПОВИ́К, а́, ч., заст. П’ятдесят копійок. На другий день Василь знову приносить семигривеника.., на третій — сороковку, на четвертий — коповика (Мирний, IV, 1955, 117); [Суховій:] Та ось тобі п’яти-злотник, а як знайду коня та грамоту, то ще накину коповика (Кроп., V, 1959, 347). Словник української мови в 11 томах
4. коповик — Коповик, -ка м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42. Словник української мови Грінченка