коповиця

Значення в інших словниках

1. коповиця — копови́ця іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. коповиця — КОПОВИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що возови́ця 1. [Тульчинський:] Се так москаль ступає важко .. Насилу вдвох ведуть його під руки. Силкуючись, дяки аж попотіли, Мов ті воли у коповицю, впріли (П. Куліш); Коповиця була, люди мов бджоли гудуть.., копи возять (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
3. коповиця — ВОЗОВИ́ЦЯ (вивезення хліба з поля після жнив, а також період цього вивезення), КОПОВИ́ЦЯ розм., КОПОВІ́З розм. — Я торік оцією рукою за день три навильники поламав у возовицю (І. Багмут); Коповиця була, люди, мов бджоли гудуть.. Словник синонімів української мови
4. коповиця — КОПОВИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що возови́ця 1. Коповиця була, люди мов бджоли гудуть.., копи возять (Барв., Опов.., 1902, 339). Словник української мови в 11 томах
5. коповиця — Копови́ця, -ці ж. Время сгребанія конецъ, сгребаніе копенъ. Коповиця була, люде мов бджоли гудуть да мед збірають, так люде нагребли, копи возять. Г. Барв. 339. Словник української мови Грінченка