кордубатий
кордуба́тий
-а, -е.
Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево).
|| перен. Незграбний (про людину).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кордубатий — кордуба́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- кордубатий — див. кривий Словник синонімів Вусика
- кордубатий — КОРДУБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево). Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (П. Тичина); Суху толоку підмивала грузька низовина. Словник української мови у 20 томах
- кордубатий — НЕЗГРА́БНИЙ (про людину або іншу істоту та частини тіла — позбавлений пропорційності, стрункості, легкості будови), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОРДУБА́ТИЙ розм. Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Н. Словник синонімів української мови
- кордубатий — КОРДУБА́ТИЙ, а, е. Який має кривий стовбур; сукуватий (про дерево). Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (Тич., І, 1957, 240); // перен. Незграбний (про людину). Коли він увійшов до церкви, там.. Словник української мови в 11 томах