кормління
кормлі́ння
-я, с.
У Росії 14 – першої половини 16 ст. – система винагородження царських намісників, які виконували судово-адміністративні функції.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кормління — кормлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кормління — КОРМЛІ́ННЯ, я, с. У Московській державі XIV – першої половини XVI ст. – система винагородження князівських намісників, які, виконуючи судово-адміністративні функції, одержували право стягати з населення податки, мита і т. ін. на свою користь. Словник української мови у 20 томах
- кормління — КОРМЛІ́ННЯ, я, с. У Росії XIV — першої половини XVI ст.— система винагородження царських намісників, які виконували судово-адміністративні функції та одержували право стягати з населення податки, мита тощо на свою користь. Словник української мови в 11 томах