корінитися

коріни́тися

-иться, недок., у комучому.

1》 Мати своєю причиною, підставою, джерелом.

2》 Глибоко таїтися, міститися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корінитися — коріни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. корінитися — КОРІНИ́ТИСЯ, и́ться, недок., у кому – чому. 1. Мати щось своїм джерелом, своєю причиною, ґрунтуватися на чомусь; коренитися. – Єсть Бог і єсть він Богом моїм! .. Словник української мови у 20 томах
  3. корінитися — КОРІНИ́ТИСЯ, и́ться, недок., у кому— чому. 1. Мати своєю причиною, підставою, джерелом. Йому [І. К. Карпенкові-Карому] головне довести глядачеві, що нещастя, які обрушуються на Софію, на Гната, коріняться не в чиїйсь злій вдачі... Словник української мови в 11 томах