кофтина
кофти́на
-и, ж., розм.
Те саме, що кофта.
|| Про поганеньку, поношену кофту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кофтина — кофти́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- кофтина — КОФТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ко́фта 1. У давнину, коли в людини ще ґудзики не повелись, була в сорочці чи кофтині на шиї зав'язка колись (Д. Білоус); На ній була сіра кофтина (А. Словник української мови у 20 томах
- кофтина — КО́ФТА (короткий жіночий одяг), БЛУ́ЗКА, КОФТИ́НА розм., СТА́НИК (СТАНО́К) розм. У двір заходить вродлива молодичка в грубошерстій жовтій кофті (Є. Гуцало); Не надишусь я тобою, як зорю, не розлюблю, і до блузки голубої я троянду приколю (В. Словник синонімів української мови
- кофтина — КОФТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ко́фта; // Про поганеньку, поношену кофту. Лесі боляче стало, коли вона.. глянула на матір — маленьку, зсутулену і таку безпорадну в благенькій.. кофтині (Хижняк, Невгамовна, 1961, 250); На ній кофтина старенька.. Словник української мови в 11 томах