кремінний
кремі́нний
-а, -е.
1》 Який утворився з кременю завдяки природним умовам; кам'яний (у 1 знач.).
|| Зробл. з кременю.
2》 Те саме, що кременистий 1), 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кремінний — кремі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- кремінний — КРЕМЕНИСТИЙ; (укритий камінням) КАМ'ЯНИСТИЙ; (характер) твердий. Словник синонімів Караванського
- кремінний — див. твердий Словник синонімів Вусика
- кремінний — КРЕМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який утворився з кременю внаслідок дії певних природних умов. Ой там за горою та за кремінною Не по правді жиє чоловік з жоною (І. Франко); // Зробл. з кременю. Словник української мови у 20 томах
- кремінний — КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Словник синонімів української мови
- кремінний — Кремі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кремінний — КРЕМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який утворився з кременю завдяки природним умовам; кам’яний (у 1 знач.). Ой там за горою та за кремінною Не по правді жиє чоловік з жоною (Фр., IX, 1952, 93); // Зробл. з кременю. Словник української мови в 11 томах
- кремінний — Кремінний, -а, -е Кремневый. Ой ти, горо кремінная! Мет. 37. Словник української мови Грінченка