1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кремінний

Кремі́нний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кремінний — кремі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кремінний — КРЕМЕНИСТИЙ; (укритий камінням) КАМ'ЯНИСТИЙ; (характер) твердий. Словник синонімів Караванського
  3. кремінний — див. твердий Словник синонімів Вусика
  4. кремінний — -а, -е. 1》 Який утворився з кременю завдяки природним умовам; кам'яний (у 1 знач.). || Зробл. з кременю. 2》 Те саме, що кременистий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кремінний — КРЕМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який утворився з кременю внаслідок дії певних природних умов. Ой там за горою та за кремінною Не по правді жиє чоловік з жоною (І. Франко); // Зробл. з кременю. Словник української мови у 20 томах
  6. кремінний — КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Словник синонімів української мови
  7. кремінний — КРЕМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який утворився з кременю завдяки природним умовам; кам’яний (у 1 знач.). Ой там за горою та за кремінною Не по правді жиє чоловік з жоною (Фр., IX, 1952, 93); // Зробл. з кременю. Словник української мови в 11 томах
  8. кремінний — Кремінний, -а, -е Кремневый. Ой ти, горо кремінная! Мет. 37. Словник української мови Грінченка