кремінець
Креміне́ць, -мінця́; -мінці́, -ці́в
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кремінець — креміне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кремінець — -нця, ч. Зменш. до кремінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кремінець — КРЕМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до кре́мінь 2. Пісок просівають, щоб у ньому не було кремінців, які не розтоплюються, коли вариться скло (Д. Бузько); Тоді здобуто огневий пристрій; до кремінця притулено дрібну матерочку, висушену і вим'яту в попелі (В. Словник української мови у 20 томах
- кремінець — КРЕМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до кре́мінь. Дід Семен.. заходився вибивати огонь з кремінця (Стельмах, Правда.., 1961, 47). Словник української мови в 11 томах
- кремінець — Кремінець, -нця́ м. ум. отъ кре́мінь. Словник української мови Грінченка