крислатий
крисла́тий
-а, -е.
1》 Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерево, кущ); гіллястий.
2》 Те саме, що крисатий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крислатий — крисла́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- крислатий — (дуб) гіллястий, розлогий, розложистий, розгільчастий, вітластий; (бриль) крисатий, крисастий. Словник синонімів Караванського
- крислатий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
- крислатий — КРИСЛА́ТИЙ, а, е. 1. Який має розлоге гілля, розкішну крону (про дерево, кущ); гіллястий. Параскіца сидить на улюбленому місці, під великим крислатим кущем (М. Коцюбинський); Груша тая була висока та крислата, товста, в три обіймища (О. Словник української мови у 20 томах
- крислатий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
- крислатий — Крисла́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крислатий — КРИСЛА́ТИЙ, а, е. 1. Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерево, кущ); гіллястий. Параскіца сидить на улюбленому місці, під великим крислатим кущем (Коцюб., І, 1955, 278); Груша тая була висока та крислата, товста, в три обіймища (Ільч. Словник української мови в 11 томах
- крислатий — Крислатий, -а, -е Вѣтвистый, развѣсистый. Бересток крислатий. Грин. І. 118. Словник української мови Грінченка