круків
кру́ків
-кова, -кове.
Належний круку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- круків — кру́ків прикметник Орфографічний словник української мови
- круків — КРУ́КІВ, кова, кове. Прикм. до крук. Джус присів навпочіпки і тицьнув пальцем у крукового дзьоба, однак той і не глянув на нього (В. Словник української мови у 20 томах
- круків — КРУ́КІВ, кова, кове. Прикм. до крук. Майорша обійшла округ чорну, мов крукове крило, ріллю (Барв., Опов.., 1902, 347). Словник української мови в 11 томах