круків

кру́ків

-кова, -кове.

Належний круку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круків — кру́ків прикметник Орфографічний словник української мови
  2. круків — КРУ́КІВ, кова, кове. Прикм. до крук. Джус присів навпочіпки і тицьнув пальцем у крукового дзьоба, однак той і не глянув на нього (В. Словник української мови у 20 томах
  3. круків — КРУ́КІВ, кова, кове. Прикм. до крук. Майорша обійшла округ чорну, мов крукове крило, ріллю (Барв., Опов.., 1902, 347). Словник української мови в 11 томах