кріпосний

кріпосни́й

I -а, -е, іст.

1》 Те саме, що кріпацький 2). Кріпосний гніт.

Кріпосне право — форма залежності селян: прикріплення їх до землі і підкорення адміністративній та судовій владі феодала.

2》 Належний кріпосникові.

II -а, -е, військ., заст.

Фортечний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпосний — кріпосни́й 1 прикметник кріпацький іст. кріпосни́й 2 прикметник фортечний Орфографічний словник української мови
  2. кріпосний — КРІПОСНИ́Й¹, а́, е́, іст. 1. Те саме, що кріпа́цький 2. Безбородько і сам співчував землякам, котрі з волі цариці потрапили в кріпосне рабство, якого на Україні не було, але ці співчуття таїв глибоко в душі, щоб не накликати на себе гніву патронеси (В. Словник української мови у 20 томах
  3. кріпосний — КРІПА́ЦЬКИЙ, КРІПОСНИ́Й, ПА́НЩИННИЙ. Словник синонімів української мови
  4. кріпосний — КРІПОСНИ́Й¹, а́, е́, іст. 1. Те саме, що кріпа́цький 2. Кріпосний гніт; Кріпосне право. 2. Належний кріпосникові. Спершу я сама була.., а далі.. Словник української мови в 11 томах