кріпосний
КРІПОСНИ́Й¹, а́, е́, іст.
1. Те саме, що кріпа́цький 2.
Кріпосний гніт; Кріпосне право.
2. Належний кріпосникові.
Спершу я сама була.., а далі.. пані взяла свою кріпосну молодицю з дочкою (Вовчок, І, 1955, 259);
Кріпосні театри існували в неймовірно важких умовах поміщицької сваволі (Укр. клас. опера, 1957, 41).
КРІПОСНИ́Й², а, е, військ., заст. Фортечний.
На кріпосному мурі стояв ксьондз і кропив уланів кропилом (Довж., І, 1958, 258);
Будувалася спеціальна залізнична вітка, щоб.. доставляти.. будівельні матеріали, сталеві балки та кріпосну артилерію (Гончар, II, 1959, 353).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кріпосний — кріпосни́й 1 прикметник кріпацький іст. кріпосни́й 2 прикметник фортечний Орфографічний словник української мови
- кріпосний — I -а, -е, іст. 1》 Те саме, що кріпацький 2). Кріпосний гніт. Кріпосне право — форма залежності селян: прикріплення їх до землі і підкорення адміністративній та судовій владі феодала. 2》 Належний кріпосникові. II -а, -е, військ., заст. Фортечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кріпосний — КРІПОСНИ́Й¹, а́, е́, іст. 1. Те саме, що кріпа́цький 2. Безбородько і сам співчував землякам, котрі з волі цариці потрапили в кріпосне рабство, якого на Україні не було, але ці співчуття таїв глибоко в душі, щоб не накликати на себе гніву патронеси (В. Словник української мови у 20 томах
- кріпосний — КРІПА́ЦЬКИЙ, КРІПОСНИ́Й, ПА́НЩИННИЙ. Словник синонімів української мови