кріпосницький
кріпосни́цький
-а, -е, іст.
1》 Стос. до кріпосництва.
|| Власт. кріпосництву. Кріпосницький гніт.
2》 Прикм. до кріпосник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кріпосницький — кріпосни́цький прикметник іст. Орфографічний словник української мови
- кріпосницький — КРІПОСНИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. 1. Стос. до кріпосництва. Джамбул! Він ще застав аж ті часи кріпосницької Росії, коли література сидьма сиділа в великосвітських салонах (П. Словник української мови у 20 томах
- кріпосницький — КРІПОСНИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. 1. Стос. до кріпосництва. Джамбул! Він ще застав аж ті часи кріпосницької Росії, коли література сидьма сиділа в великосвітських салонах (Павло Тичина, III, 1957, 66); // Власт. кріпосництву. Словник української мови в 11 томах