кулешик
куле́шик
-у, ч.
Зменш.-пестл. до куліш.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулешик — куле́шик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кулешик — КУЛЕ́ШИК, у, ч. Зменш.-пестл. до кулі́ш. Поодаль був малий Телешик, Він плакав і лигав кулешик (І. Котляревський); Ось сонечко зайде, пан пустить маму додому кулешику варити, Тарасика годувати (С. Васильченко); Кулешик – як амброзія. Словник української мови у 20 томах
- кулешик — КУЛЕ́ШИК, у, ч. Зменш.-пестл. до кулі́ш. Поодаль був малий Телешик, Він плакав і лигав кулешик (Котл., І, 1952, 212); — А пшінце розкипіло та й добреньке. Коли б ще дав бог курятинку, а ще краще перепелятинку, то вже б справжнісінький чумацький був кулешик (Тют., Вир, 1960, 81). Словник української мови в 11 томах