1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кундель

ку́ндель

-я, ч., діал.

Вівчарка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кундель — ку́ндель іменник чоловічого роду, істота вівчарка діал. Орфографічний словник української мови
  2. кундель — (вівчарський собака) чабанка, сов. вівчарка. Словник синонімів Караванського
  3. кундель — КУ́НДЕЛЬ, я, ч. Собака з кудлатою шерстю, перев. вівчарський. Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом, а кунделі Мовчать (Л. Глібов); Стрічають нас веселим гавкотінням кудлаті кунделі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. кундель — КУ́НДЕЛЬ, я, ч., діал. Вівчарка. Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом, а кунделі Мовчать (Гл., Вибр., 1951, 7); Стрічають нас веселим гавкотінням кудлаті кунделі (Ільч., Вибр., 1948, 33). Словник української мови в 11 томах
  5. кундель — Кундель, -ля м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб. Словник української мови Грінченка