1. Словник української мови Грінченка

кундель

Кундель, -ля

м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кундель — ку́ндель іменник чоловічого роду, істота вівчарка діал. Орфографічний словник української мови
  2. кундель — (вівчарський собака) чабанка, сов. вівчарка. Словник синонімів Караванського
  3. кундель — -я, ч., діал. Вівчарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кундель — КУ́НДЕЛЬ, я, ч. Собака з кудлатою шерстю, перев. вівчарський. Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом, а кунделі Мовчать (Л. Глібов); Стрічають нас веселим гавкотінням кудлаті кунделі (О. Словник української мови у 20 томах
  5. кундель — КУ́НДЕЛЬ, я, ч., діал. Вівчарка. Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом, а кунделі Мовчать (Гл., Вибр., 1951, 7); Стрічають нас веселим гавкотінням кудлаті кунделі (Ільч., Вибр., 1948, 33). Словник української мови в 11 томах