купальник
купа́льник
I -а, ч.
Той, хто купається.
II -а, ч.
Жіночий костюм для купання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купальник — купа́льник 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто купається купа́льник 2 іменник чоловічого роду костюм Орфографічний словник української мови
- купальник — КУПА́ЛЬНИК¹, а, ч. Той, хто купається. Хтось на дорозі, але досить далеко від купальників, – кричав щосили: – Діти, геть із води (І. Франко); Великий став аж кипів від купальників. Багато їх було і на березі, і в купальнях (В. Словник української мови у 20 томах
- купальник — Купа́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- купальник — КУПА́ЛЬНИК¹, а, ч. Той, хто купається. Хтось на дорозі, але досить далеко від купальників, — кричав щосили: — Діти, геть із води (Фр., IV, 1950, 396); Великий став аж кипів від купальників. Багато їх було і на березі, і в купальнях (Минко, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- купальник — Купальник, -ка м. Купальщикъ. У нас цей ход купальників багато. Полт. г. Словник української мови Грінченка