кухтик
ку́хтик
-а, ч., діал.
Зменш. до кухта.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кухтик — ку́хтик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- кухтик — КУ́ХТИК, а, ч., діал. Кухарчук. У його в руці була здорова вареха, котрою він своїх кухтиків на куховарське діло пильно наставляє (Б. Лепкий); Кухарі там Картали кухтиків, і голосом розбитим Кричала ключниця сердита на дівчат (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах
- кухтик — КУ́ХТИК, а, ч., діал. Зменш. до ку́хта. Кухарі там Картали кухтиків, і голосом розбитим Кричала ключниця сердита на дівчат (Міпк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 191). Словник української мови в 11 томах