1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кушка

ку́шка

-и, ж.

Дерев'яний кухоль, у якому косарі тримають гострильний брусок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кушка — Ку́шка іменник жіночого роду місто в Туркменистані Орфографічний словник української мови
  2. кушка — КУ́ШКА, и, ж. Дерев'яний кухоль. Авило виклепав косу .. А Федір уже біля колодязя в кушку піску, води набрав (А. Головко); Стежкою іде Мирон; за плечима збита коса, при поясі кушка з мантачкою, в роті люлька (М. Словник української мови у 20 томах
  3. кушка — ку́шка вул. ніс (ср, ст)|| = каляфйор Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. кушка — КУ́ШКА, и, ж. Дерев’яний кухоль, у якому косарі тримають гострильний брусок. Авило виклепав косу.. А Федір уже біля колодязя в кушку піску, води набрав (Головко, І, 1957, 211); Стежкою іде Мирон; за плечима збита коса, при поясі кушка з мантачкою... Словник української мови в 11 томах
  5. кушка — Кушка, -ки ж. 1) У косцевъ: родъ деревяннаго стакана, въ который вкладывается точильный брусокъ и мусак — кусокъ отточенной стали; сосудъ этотъ имѣетъ вухо, которое затыкается за поясъ косца. Шух. I. 169, 307. Вх. Зн. 31. Въ Екатер. Словник української мови Грінченка