кібець

кі́бець

-бця, ч.

Хижий корисний птах родини соколових, перев. з сірим або рудим пір'ям.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кібець — кі́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кібець — КІ́БЕЦЬ, бця, ч. Рідкісний хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір'ям. Кібці .. в'ються понад гіллям (Панас Мирний); Недалечко дрібно й безсило, як прив'язаний за нитку до небесного шатра, б'ється в повітрі кібець (В. Словник української мови у 20 томах
  3. кібець — Кі́бець, -бця, -бцеві; кі́бці, -бців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кібець — КІ́БЕЦЬ, бця, ч. (Falco apivorus). Хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір’ям. Здалека чується — клекоче орел, лопотить своїм носом бушель, сова стогне божевільним реготом, кряче ворон, а кібці.. Словник української мови в 11 томах