кібець
кі́бець
-бця, ч.
Хижий корисний птах родини соколових, перев. з сірим або рудим пір'ям.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кібець — кі́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кібець — КІ́БЕЦЬ, бця, ч. Рідкісний хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір'ям. Кібці .. в'ються понад гіллям (Панас Мирний); Недалечко дрібно й безсило, як прив'язаний за нитку до небесного шатра, б'ється в повітрі кібець (В. Словник української мови у 20 томах
- кібець — Кі́бець, -бця, -бцеві; кі́бці, -бців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кібець — КІ́БЕЦЬ, бця, ч. (Falco apivorus). Хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір’ям. Здалека чується — клекоче орел, лопотить своїм носом бушель, сова стогне божевільним реготом, кряче ворон, а кібці.. Словник української мови в 11 томах