1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лановий

ланови́й

-а, -е, іст.

1》 Який має стосунок до володіння або користування землею.

|| у знач. ім. лановий, -вого, ч. Той, хто має ділянку землі або користується нею.

2》 у знач. ім. лановий, -вого, ч. Наглядач за польовими роботами у поміщика.

|| Польовий сторож.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лановий — Ланови́й прізвище Орфографічний словник української мови
  2. лановий — див. сторож Словник синонімів Вусика
  3. лановий — ЛАНОВИ́Й, а́, е́, іст. 1. Який має стосунок до володіння або користування землею. На початку другої половини XVI ст. селянські господарства в Україні ділилися за майновим станом, на ряд груп: дворищні, .. ланові (з навч. літ.); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  4. лановий — ЛАНОВИ́Й, а́, е́, іст. 1. Який має стосунок до володіння або користування землею. На початку другої половини XVI ст. селянські господарства на Україні ділилися за майновим станом, на ряд груп: дворищні, .. ланові (Іст. УРСР. 1, 1953, 133); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
  5. лановий — Ланови́й, -а́, -е́ 1) Поземельный. 2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Шевч. 564. Дівчата на луці гребли... Словник української мови Грінченка